Соколовсько – Герберсдорф
Перше поселення в районі нинішнього Соколовського та його околиць з’явилося на межі 13 та 14 століть. Приблизно з 1400 назва міста – Герберсдорф (Goerbersdorff, 1357) – неодноразово згадувалася в документах у зв’язку з лицарським замком Радосно (Ferudenschloß), що знаходиться поблизу.
У 1849 році Марія фон Коломб побудувала тут установу, в якій лікувала людей холодною водою. Вона мала намір поселити пацієнтів не тільки у Герберсдорфі, а й у навколишніх селах. Душові відкрилися в Блітценгрунді (Ługowina), за 2 км від Герберсдорфа, куди пацієнтів возили тричі на день. Незважаючи на всі зусилля, установа не приносила доходу, і, як наслідок, в 1854 Марія фон Коломб потрапила до в’язниці за борги, а установа за невелику суму перейшла у власність її юного шурина Бремера (Brehmera).
У 1859 році він отримав ліцензію від пруського уряду на управління лікувальним закладом для людей із захворюваннями легень за його власним методом. У своїй практиці Бремер наголошував на кліматичному лікуванні за допомогою «свіжого гірського повітря».
Лікування включало багато вправ на свіжому повітрі, у тому числі з використанням спеціальних дихальних вправ, так званої «легеневої гімнастикою». Не менш важливим було адекватне і часте харчування, включаючи вживання, крім м’яса, також великої кількості овочів. Приймання їжі здійснювалося через рівні проміжки часу п’ять разів на день. Деяким пацієнтам рекомендувалося приймати душ із холодною водою – від 3 до 8 градусів за Цельсієм – у поєднанні з теплим розтиранням. Лікування могло проходити цілий рік, і всі процедури були адаптовані до потреб пацієнта, який перебував під постійним медичним наглядом.
Прогулянки парком або зарослим лісом горам, дихання свіжим повітрям, мальовничі пейзажі, а іноді й далекі поїздки місцевістю – це основні та водночас лікувальні майданчики для розваг; крім того, читання книг з місцевої бібліотеки, гра у шахи, доміно, шашки, тир та концерти, що проходили тут кожні два тижні.
Після Другої світової війни назва Герберсдорфа була змінена на Соколовсько. Таким чином було збережено пам’ять доктора Альфреда Соколовського, який протягом шести років виконував обов’язки головного помічника доктора Бремера.
Незважаючи на час, селище досі зберігає той характер, який було надано йому у другій половині 19 століття.